Допомагаючи вигодовувати чуже потомство, птахи зрештою отримують за свої праці певну плату.
Відомо, що багато пернатих часом піклуються про чуже потомство замість того, щоб розмножуватися самим. Таку дивну поведінку можна помітити у 10% видів - не так вже й мало. Але якщо з біологічної точки зору сенс життя в тому, щоб самому залишити потомство, то виникає питання, як таке можливо: навіщо витрачати свої сили і час на чужих нащадків?
Йдеться природно, про моногамні види (ті, які спарюються з багатьма партнерами і живуть при тому тісними спільнотами, піклуються про чужих пташенят просто тому, що пташенята можуть бути для них не зовсім чужими). Одне з популярних пояснень полягає в тому, що допомагають один одному не сторонні особи, а родичі. Залишити потомство означає передати свої гени в наступне покоління, але якщо ти допомагаєш вигодовувати пташенят своєму братові або сестрі, то тим самим граєш і на свою користь теж - адже у вас з родичами гени частково спільні.
Однак, дбаючи про чужих пташенят, птахи можуть отримувати і безпосередню вигоду для самих себе. У статті в Nature Communications Сьюке Кінгма (Sjouke Kingma) з Гронінгенського університету пише, що багато пернатих роблять це в розрахунку на те, що зможуть оселитися на тій же території. Кінгма проаналізував поведінку сорока чотирьох видів птахів: деякі з них дійсно допомагали в сімейних справах своїм родичам, але при тому у багатьох видів виявилося прийнято допомагати чужинцям. У таких видів той, хто допомагає, міг селитися тут же, неподалік, а згодом права на територію взагалі переходили до помічника після того, як колишні «землевласники» йшли гніздитися в якесь інше місце.
Чим активніше помічник демонстрував свою готовність допомогти, чим більше у нього було шансів отримати дозвіл жити поруч, а потім і отримати всю територію у спадок. І навпаки - чим більш самі «землевласники» були готові терпіти чужинця на своїй «землі», тим з більшою готовністю їм допомагали. Природно, помічник, який отримав таким мирним чином власну територію, з більшою ймовірністю зможе залишити власне потомство. Допомагаючи не-родичам, він (або вона) допомагає насправді собі, отримуючи як плату ресурси для розмноження. Це простіше, ніж шукати місце, ще не зайняте ніким іншим, яке може виявитися невдалим, або намагатися когось вигнати з його території силою.
Про чуже потомство піклуються не тільки птахи, схожу поведінку можна спостерігати у деяких видів звірів, риб і комах. Природно, допомогу родичам ніхто не заперечує, але, можливо, що і в інших тварин така допомога може якось оплачуватися.