Він належить викопній коні, яка мешкала на планеті 700 000 років тому. Дослідження геному показало, що предок сучасних коней, віслюків і зебр з'явився на Землі близько 4 мільйонів років тому - вдвічі раніше, ніж прийнято вважати.
Джерелом біологічного матеріалу послужила кінська кістка, яку виявили 2003 року у вічній мерзлоті Юкона (Канада) Еске Віллерслев і Людовік Орландо з Копенгагенського університету. Вченим вдалося отримати інформативні фрагменти генного ланцюжка викопної тварини і порівняти з геномом іншого коня, теж копалини, але значно молодші - 43 000 років, а також з геномами п'яти порід сучасних коней, коня Пржевальського і віслюка. Порівняння дозволило оцінити динаміку розбіжності видів і пролити нове світло на еволюцію сімейства коней.
На думку дослідників, чисельність доісторичних коней кілька разів падала в періоди різких кліматичних змін і потім відновлювалася, при цьому ключовими факторами селекції були нюх та імунітет. Найдавніший кінь не був «машиною для бігу», вважає професор Орландо, і не володів м'язовою силою сьогоднішніх коней. На розвиток цих особливостей найімовірніше вплинула людина, точніше - селекція, пов'язана з одомашненням коней.
Проведене дослідження - рекордне за давниною використаних копалин зразків, воно переступило попередній, не менш вражаючий рубіж приблизно в 110 000 років (викопні останки білого ведмедя). Щоб відокремити цікаву ДНК від ДНК мікроорганізмів, потрібна була велика робота, лише частки відсотків секвенованих молекул ДНК належали коні. Дослідники стверджують, що потенційно геномний метод дозволяє реконструювати еволюційну історію практично кожного існуючого сьогодні біологічного виду.
Джерело: Nature