Щоб не було шлюбних конфліктів, самки карликових шимпанзе приховують свою готовність до розмноження.
Бонобо, або карликові шимпанзе, здобули популярність завдяки тому, що у них статевий контакт став одним з основних способів спілкування. Менш агресивні, ніж звичайні шимпанзе, вони вирішують внутрішні проблеми за допомогою сексу, тим самим уникаючи конфліктів, а якщо конфлікт все ж стався, то для того, щоб помиритися і позбутися неприємних емоцій, бонобо знову ж таки вдаються до того ж сексуального засобу. Секс у них допомагає формуватися соціальним зв'язкам, використовується як вітання тощо.
Однак у будь-якої живої істоти в житті настає пора, коли, незважаючи на всю миролюбність, конфлікту уникнути майже неможливо - це час розмноження. Тут вже мова йде не про просто сексуального партнера, а того, хто допоможе тобі залишити потомство. У більшості приматів самка, готова до запліднення, демонструє свою готовність за допомогою геніталій: вони набухають, збільшуються в розмірах і робляться яскраво пофарбованими; такі зміни зазвичай узгоджуються з менструальним циклом. Самці все це бачать - і ось у них тут починається боротьба за можливість залишити потомство. Навіть якщо в групі процвітають різні статеві стосунки, і полігінія (коли самець спарюється з кількома самками), і поліандрія (коли самка спарюється з багатьма самцями), і навіть якщо групу очолює самка - як у бонобо - шлюбних конфліктів все одно не уникнути.
Однак бонобо знайшли вихід. Дослідники з Інституту еволюційної антропології Товариства Макса Планка, які спостерігали кілька років за карликовими шимпанзе в одному з національних парків Демократичної Республіки Конго, дійшли висновку, що їхні самки частково обманюють самців: спокусливі видозміни самопочиїх геніталій навряд чи в половині випадків вказують на те, що самка дійсно готова зачати. Більш того, настання відповідного для зачаття менструального періоду часом взагалі не супроводжується ніякими видимими змінами.
Це означає, що самець, який реагує на такі ось ознаки, зовсім не обов'язково стане батьком, а значить, немає ніякого сенсу старанно ганятися за самкою, чиї геніталії набухли і почервоніли, відганяючи від неї інших претендентів. Завдання успішного розмноження нікуди не поділося, просто самцям за роки еволюції довелося шукати інші способи, як застати самку в підходящому стані. І такі способи, за словами авторів роботи, можуть бути цілком мирними: наприклад, самець, щоб забезпечити собі потомство, повинен проводити більше часу з якоюсь «дамою», займаючись з нею взаємним грумінгом (тобто вираховуючи і чистячи шерсть один одному), ніж носитися по окрузі, видивляючись потрібні геніталії.
Тобто, повторимо ще раз, саму по собі конкуренцію, пов'язану з розмноженням, вижити неможливо, але зате можливо перевести її в якісь більш мирні рамки, щоб все відбувалося без скандалів і насильства. З іншого боку, позбавивши самців виразних сигналів до розмноження, самки бонобо отримали велику свободу в сенсі вибору шлюбного партнера, що, в свою чергу, призвело до матріархату.
Детально про те, як поводяться самки- «обманщиці», можна дізнатися зі статті в BMC Evolutionary Biology. Якщо врахувати, що бонобо знаходяться до людини ближче всіх інших приматів, то, можливо, спостерігаючи за ними, ми зможемо зрозуміти, як розвивалися сексуальні (і суспільні) відносини у далеких людських предків.