Особлива зона нашого мозку займається тим, що аналізує випадки, коли наші уявлення про світ не відповідають результатам дій інших людей.
Ми пізнаємо світ навколо себе в тому числі і завдяки іншим людям: ми порівнюємо себе з ними, наш життєвий досвід з їх життєвим досвідом, і тим самим отримуємо можливість виправити якісь власні помилкові уявлення про світобудову. Для цього в нашому мозку навіть існують спеціальні нейрони: як з'ясували дослідники з Каліфорнійського технологічного інституту і Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, аналізом дій людей у нашому мозку займаються нервові клітини в так званій ростральній зоні передньої поясної кори півкуль.
Майкл Хілл (Michael R. Hill) і його колеги експериментували з хворими на епілепсію, яким у мозок тимчасово вживили електроди. Нагадаємо, що від епілепсії можна позбутися хірургічним шляхом, видаливши ті нейрони в мозку, з яких починається припадок, але, щоб дізнатися, які саме це нейрони, потрібно безпосередньо поспостерігати за активністю підозрілих мозкових зон. Тому перед операцією хворим вводять в мозок електроди, за допомогою яких реєструють активність різних його ділянок - щоб дізнатися, де саме «ховається» епілепсія і як саме вона поводиться. Такий спосіб лікування вже встиг співслужити велику службу нейробіологам, оскільки тут є можливість паралельно вивчати різні аспекти роботи людського мозку так.
Цього разу пацієнтам з електродами запропонували зіграти в просту гру: на екрані ноутбука були розкладені дві віртуальні карткові колоди сорочкою вгору - перевертаючи карти, можна було отримати або втратити 10 або 100 доларів, при тому в одній колоді виграшних карт було 70%, а в іншій - тільки 30%. Заздалегідь, природно, гравець не знав, яка колода щаслива, і міг з'ясувати це хіба що методом проб і помилок. Однак у деяких випадках він бачив ще й гру двох інших людей, які були присутні в експерименті у вигляді аватар і чиї дії заздалегідь записали. Вони вибирали з тих же карткових колод, що і справжній гравець з електродами в мозку, так що він був в змозі судити про те, яка колода приносить удачу, а яка - ні, ще і по діям віртуальних гравців.
У мозку у приматів взагалі і у людини зокрема є певні зони, які порівнюють наші очікування з дійсним станом речей. Наприклад, якщо ми хочемо виграти в якусь гру, такі нейронні центри будуть відгукуватися як вдалі ходи, так і на невдалі, і в результаті індивідуум зможемо скорегувати свою поведінку (і свої апетити). У число таких мозкових ділянок входить і вищезгадана ростральна зона передньої поясної кори. Однак у статті в Nature Communications автори пишуть, що у нейронів цієї зони була своя специфіка: вони реагували інакше, коли людина спостерігала чужий досвід, що йде врозріз з його власними очікуваннями. Наприклад, якщо учасник експерименту вважав, що карти з лівої колоди частіше виявляються виграшними, але при тому віртуальний гравець отримував з неї програшну карту, то така розбіжність між власною «теорією» і чужою «практикою» характерним чином відображалася в активності деяких клітин передньої поясної кори. Їх можна назвати «нейронами соціального навчання», але в досить специфічному аспекті, оскільки вони спрацьовують тоді, коли наші очікування розходяться з результатами саме чужих дій.
Це не перший випадок, коли в мозку знаходять область або групу нейронів, що відповідають за певну сторону соціального життя. Два роки тому ми писали про те, що в нервовій системі ссавців є спеціальна структура, від якої залежить задоволення від спілкування: інтерес до когось іншого залежить від того, наскільки добре вона функціонує. Тут же можна згадати про знамениті дзеркальні нейрони, які допомагають нам повторювати дії інших. Але соціальне життя складне і різноманітне, особливо у таких «товариських» видів, як людина, так що мозку довелося сформувати різні нейронні департаменти для виконання безлічі соціально-когнітивних завдань. Можна припустити, що неполадки в системі обмірковування чужого досвіду, серед іншого, лежать в основі ряду психоневрологічних розладів - наприклад, аутизму - і, можливо, в майбутньому, діючи на нейрони соціального навчання, від подібних захворювань можна буде якщо і не позбавлятися повністю, то хоча б пом'якшувати їх симптоми.