Фізичні вправи і вітамін Д стимулюють у плаценті фермент, який налаштовує гени зародку на правильний обмін речовин.
Надмірна вага і діабет - це велика неприємність, але для вагітних це неприємність подвійно. Медична статистика говорить про те, що якщо у матері під час вагітності були проблеми з обміном речовин, то з великою ймовірністю вони будуть і у дитини, хоча у дитини вони проявляються не відразу, а через багато років, коли вона вже подорослішає. З іншого боку, ймовірність діабету у жінок підвищується якраз при вагітності. Цей діабет так і називають - цукровий діабет вагітних.
У загальних рисах зрозуміло, чому так відбувається: дитина і мати пов'язані через плаценту, з материнською кров'ю дитині приходять не тільки поживні речовини і кисень, але і різні регуляторні молекули, і якщо в материнському організмі обмін речовин порушується, організм дитини це відчуває. Гени дитини під враженням від метаболічних порушень перебудовують свою активність, і такі зміни в генетичній активності зберігаються дуже і дуже надовго. З іншого боку, добре відомо, що до діабету нас підштовхує неправильне харчування, і якщо жінка до вагітності погано харчувалася, то додаткове навантаження на обмін речовин під час вагітності може прискорити розвиток хвороби.
Однак ситуацію, ймовірно, можна виправити спортом і вітаміном Д. Співробітники Центру діабету ім. Джосліна описують в Cell Metabolism результати експериментів з вагітними мишами. У одних мишей було в розпорядженні біличе колесо, в якому вони бігали, коли їм заманеться, інші волею експериментаторів вели малорухливий спосіб життя. Дослідникам вдалося розшифрувати молекулярний механізм, що зв'язує фізичні вправи і здоров'я потомства. У плаценті «спортивних» мишей ставало більше ферменту супероксиддисмутази 3, або SOD3. Зазвичай його називають серед білків, які захищають тканини від окислювального стресу. Але SOD3 не просто ліквідує небезпечні кисневі радикали, він також пов'язаний з сигнальними шляхами, які керують активністю генів - зокрема, тих, від яких залежить метаболізм глюкози. Під дією SOD3 змінюється активність метаболічних генів у печінці ембріона. Правильне налаштування генів залишалося у мишат надовго, і їх обмін речовин меншою мірою демонстрував схильність до діабету, ніж у потомства від матерів, які мало рухалися.
Щоб SOD3 в плаценті стало більше, одних фізичних вправ мало, потрібен ще вітамін Д. При цьому вітамін Д сам по собі рівень SOD3 не збільшує. Тобто не варто сподіватися, що одними тільки вітамінними препаратами вдасться захистити дитину від діабету в майбутньому, потрібно докласти ще й фізичних зусиль.
Правда, перш ніж говорити про те, чим і як запобігти діабету у дітей, потрібно переконатися, що той же механізм працює не тільки у мишей, але і у людини. Втім, непрямі дані говорять про те, що у людини все відбувається точно так само. Автори роботи виміряли рівень SOD3 у декількох вагітних, і виявилося, що у тих, які займалися фітнесом, рівень SOD3 в плаценті був вищим. Тобто фізичні вправи діють у цьому сенсі на організм вагітних жінок так само, як на організм вагітних мишей.
Взагалі кажучи, вагітним і так часто рекомендують робити фізичні вправи - все-таки вони в цілому корисні для всіх, і вагітні тут не виняток. В даному ж випадку вдалося зрозуміти механізм цієї користі щодо обміну речовин у потомства. Хоча експерименти ставили зі здоровими мишами, можна припустити, що навіть якщо у матері є діабет або надмірна вага, їх вплив на плід можна послабити фітнесом з вітаміном Д. У перспективі належить зрозуміти, які саме вправи для вагітних годяться тут найкраще, скільки потрібно вітаміну Д, і чи можна подіяти на SOD3 в плаценті якось безпосередньо, якщо вправ і вітаміну чомусь виявиться недостатньо.