Очищення організму від зістарілих клітин дозволяє запобігти деяким віковим хворобам і продовжити життя.
Клітини, з яких складається наше тіло, на жаль, не вічні - виробивши свій ресурс, вони гинуть. Але їм на заміну приходять нові - майже в кожному органі є клітинна популяція, яка постійно розмножується і тим самим поповнює ряди «новобранців» замість загиблих.
Однак з часом і клітини старіють: в їх ДНК накопичуються дефекти, через які процес поділу може вийти з-під контролю, тобто клітина може запросто перетворитися на ракову. Щоб такого не сталося, у них в принципі відключається сама здатність до поділу. Однак вони не гинуть, а продовжують жити в організмі. Від них є своя користь: наприклад, такі клітини продовжують синтезувати біоактивні речовини, що сприяють загоєнню ран. Але, на жаль, вони синтезують не тільки корисні, а й шкідливі молекули, які завдають неприємностей довколишнім тканинам і навіть здатні спровокувати рак. Тобто самі зістарені клітини не здатні сформувати пухлину, але можуть підштовхнути до цього інших.
Зрозуміло, що з віком кількість таких клітин, які «ні живі, ні мертві», в організмі тільки збільшується. І багато в чому саме від них, як показали експерименти Даррена Бейкера (Darren J. Baker) і його колег з медичного коледжу при клініці Мейо, залежить тривалість життя. Дослідники використовували генетично модифікованих мишей, у яких у зістарілих клітинах можна було ззовні запускати програму клітинного самогубства - апоптозу. Спеціальна речовина взаємодіяла саме з такими напівпрацьовуючими клітинами і повертала молекулярний «рубильник», що запускав клітинне самознищення. Коли миші досягли середніх років, їм почали двічі на тиждень вводити препарат, що включає апоптоз. Як пишуть автори роботи в своїй статті в Nature, в різних тканинах таким способом вдалося видалити від 50% до 70% непотрібних клітин.
Через шість місяців оброблені миші залишалися більш здоровими, ніж їхні товариші, у яких ніякої клітинної чистки не проводили. Так, у «почищених» мишей серце краще справлялося зі стресом і краще працювала ниркова система фільтрації крові. Відмінності спостерігалися і в поведінці: тварини, з якими провели клітинну чистку, були більш активні. Але головне тут навіть не оздоровчий ефект сам по собі, а те, що процедура збільшила тривалість життя мишей на цілих 20%. Якоюсь мірою таке продовження життя сталося через своєрідний протираковий ефект від знищення старих клітин: повністю від злоякісних пухлин це не захистило, тобто вони продовжували з'являтися, але зате росли набагато повільніше.
Іншими словами, щоб жити довго і більш-менш щасливо, потрібно позбутися баласту зістарілих клітин. Про всяк випадок повторимо ще раз, що в організмі (не тільки в мишиному, але і в людському) є клітини повністю нормальні і є клітини, які і померти не можуть, і працювати як раніше теж не можуть, та ще й шкодять оточуючим. І ось якщо позбутися других, то першим буде тільки краще, а значить, буде краще всьому організму в цілому. Однак від усіх вікових проблем очищення від клітинного сміття не позбавить: автори роботи зазначають, що пам'ять, м'язова сила, координація і здатність зберігати рівновагу тіла у тих і в інших мишей псувалися з віком однаково. Тут, звичайно, можна помітити, що якби дослідники заявили, ніби їх процедура позбавляла мишей від усього і омолоджувала на 100%, то це було б 100-відсоткове наукове шарлатанство.
Біологи і лікарі невпинно шукають спосіб продовжити наше життя, і різних підходів тут існує маса, проте всі вони навіть в теорії відрізняються різною ефективністю, не кажучи вже про те, що не всі з них можна застосувати до людини. Однак якраз у вищеописаної клітинної чистки, на думку деяких фахівців, є непогані шанси увійти в клінічну практику; правда, спочатку треба знайти спосіб, який дозволяв би без жодних додаткових генетичних модифікацій цілеспрямовано позбавлятися від непотрібних клітин.
За матеріалами Science.