Якщо вам потрібно вирішити проблему, ви можете детально проаналізувати її в розумі, або ж покластися на допомогу вашого несвідомого - в обох випадках ймовірність оптимальної відповіді буде однаковою.
Буває, що ми приймаємо важливе рішення, навіть не встигнувши його як слід обміркувати. Причому часто воно виявляється правильним, і навіть більш правильним, ніж якби ми вирішували проблему «в явному вигляді». Вважається, що тут спрацьовують несвідомі механізми: ми діємо по наїттю, не розуміючи, як могли до цього додуматися. Однак, навіть якщо наша свідомість зайнята іншими речами, звідси зовсім не випливає, що мозок не намагається зрозуміти проблему - інша справа, що не всі процеси в нашій психіці доступні нашому ж безпосередньому спостереженню.
Несвідоме прийняття рішень, як було сказано, вважається в багатьох випадках більш ефективним, ніж свідоме обмірковування, особливо, якщо справа стосується чогось важливого і складного. Іноді радять навіть спеціально забути про завдання, яке стоїть перед вами, перестати крутити її в голові, щоб рішення могло прийти саме. Психологічні досліди наче й справді підтвердили, що несвідоме ефективніше справляється з проблемами, ніж свідомість.
Однак серед дослідників насправді все ще немає єдиної думки щодо того, наскільки «розумним» може бути наше несвідоме. Зазвичай в експериментах на цю тему групу добровольців просять зробити якийсь складний вибір - наприклад, вибрати якийсь предмет з найбільш оптимальними характеристиками. Їх можна або не поспішаючи і «свідомо» обміркувати, або швидко ознайомитися з ними і зайнятися якимось іншим завданням, наприклад, рішенням кросворда. У другому випадку вибір буде зроблений несвідомо.
Але лише половина отриманих таким чином експериментальних результатів підтверджує перевагу несвідомого у прийнятті рішень. Його прихильники впирають на те, що ефект несвідомого занадто чутливий до зовнішніх обставин, і що негативний результат можна пояснити невеликими варіаціями в умовах досвіду: наприклад, якщо в різних експериментах для відволікання уваги давали вирішувати різні кросворди. Критики ж несвідомого говорять про недостатню статистику в роботах, де вдалося отримати позитивні результати - тобто, грубо кажучи, експерименти в них ставили із занадто невеликим числом учасників.
Психологи з університетів Гронінгена і Тілбурга (Нідерланди) вирішили з'ясувати, хто тут правий. Вони попросили майже чотири сотні людей (що приблизно вдесятеро більше, ніж зазвичай беруть участь у таких дослідженнях) вибрати між чотирма машинами або чотирма квартирами. Ознак, за якими треба було вибирати, було 12, деякі з них говорили на користь об'єкта, деякі - проти, так що в кожному випадку можна було вибрати оптимальний варіант. З тими, хто повинен був приймати рішення несвідомо, використовували найбільш ефективні способи відволікання уваги. В результаті виявилося, що вибір при свідомому рішенні і при несвідомому не надто відрізняється: і в тому, і в іншому випадку добровольці схилялися до правильного варіанту з однаковою частотою.
У статті, опублікованій в Judgement and Decision Making, психологи опублікували не тільки власні експериментальні дані, але і результати мета-аналізу декількох десятків робіт, присвячених ефективності несвідомих рішень. Мета-аналіз дозволяє виявити кореляцію між даними з багатьох статей і зрозуміти, чи можна на підставі всього блоку досліджень з якоїсь теми судити про глобальну закономірність. І виявилося, що, в кінцевому рахунку, ніяких істотних переваг у несвідомо прийнятих рішень немає.
Дослідження «розумного несвідомого» свого часу почалися з експериментів Апа Дайкстерхайса (Ap Dijksterhuis), який у 2004 році запропонував теорію несвідомого роздумів. Зрозуміло, він не міг не прокоментувати нові дані. За його словами, психологи в минулому дійсно могли брати до уваги не надто надійні результати, тому що тоді ще не було достатньо інструментарію для їх статистичної обробки. Однак Ап Дайкстерхайс вважає, що мета-аналіз міг би показати інший результат, якби в ньому використовували більше даних - адже статті на цю тему продовжують виходити і теорія «розумного несвідомого» все сильніше вкорінюється в науковому співтоваристві.
З іншого боку, як пише Nature News, в психології є ряд феноменів, які не заважало б «перевислідувати» з більшою уважністю, для чого навіть був створений проект з перевірки результатів психологічних експериментів. Оскільки один з найголовніших критеріїв істинності в науці - відтворюваність результату, тобто можливість його повторити в незалежному дослідженні, то в рамках Replication Project психологи якраз і займаються тим, що намагаються відтворити деякі з психологічних феноменів. До деяких теорій вже виникли серйозні питання: наприклад, виникли сумніви в достовірності концепції соціального праймінгу, коли деякі аспекти поведінки людини змінюються під дією певних соціальних стимулів. Можливо, що і переваги несвідомого роздуму в перспективі виявляться зовсім не тим, за що їх приймали.