Дослідники відкрили стародавні укріплення в Італії, які можуть бути найстарішим римським військовим табором. Він був опорою римським воїнам, які боролися з «безславними піратами» понад дві тисячі років тому.
Римська армія була однією з найуспішніших у світовій історії. Вона допомогла створити імперію, яка простягалася на трьох континентах. Ключовим фактором могутності римської армії, її опорою, було мистецтво будівництва військових таборів.
Походження римських військових таборів досі залишається неясним. До недавнього часу найстарішими з відомих римських таборів вважалися іспанські - в Нуманції і в Педросільо. Вони датуються приблизно 154 і 155 рр. до н. е. відповідно. Однак нещодавно відкритий в Італії табір, описаний у новій статті в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, міг бути побудований близько 178 р. до н. е., тобто на два десятиліття раніше іспанських таборів.
«Вони, можливо, є найбільш ранніми зразками римських таборів у всьому римському світі», - говорить провідний автор дослідження Федеріко Бернардіні (Federico Bernardini), який працює в Міжнародному центрі теоретичної фізики імені Абдуса Салама (Трієст) і в Центрі Фермі (Рим).
Археологи виявили табір у бухті Муджа, у внутрішній частині затоки Трієста, розташованій поруч з кордоном Італії та Словенії. Це одна з найбільш захищених природних гаваней на північному Адріатичному узбережжі, що робило її хорошим місцем для будівництва поселення.
Команда вчених використовувала лазерний аналог радара - лідар LIDAR, LIght Identification Detection and Ranging - «світлове виявлення і визначення дальності»). Він був встановлений на вертольоті. "Лідар - це як новий телескоп, який дозволяє вам побачити світи, які не видимі неозброєним оком. Він може знайти великі стародавні споруди, приховані деревами або іншими особливостями ландшафту ", - розповідає співавтор дослідження Клаудіо Туніц, фізик з Міжнародного центру теоретичної фізики імені Абдуса Салама і Центру Фермі.
Прилад дає несподівані результати навіть на порівняно вивчених і давно заселених територіях. Лідар дозволяє досліджувати протягом декількох місяців такі площі, на які раніше, при використанні традиційних археологічних методів, йшло століття, вважає Клаудіо Туніц.
За допомогою лідара, георадара і польових археологічних досліджень дослідникам вдалося виявити залишки військового табору в Сан Рокко. «Після того, як [Бернардіні] побачив зображення першого римського табору, [він] побіг до пам'ятника, який опинився в 30 хвилинах від нашого інституту, щоб знайти прямі докази», - говорить фізик. «Звичайно ж, після короткої прогулянки пам'ятником, він знайшов явні ознаки римського періоду, такі, як характерні цвяхи, які використовувалися для взуття римських солдатів, а також фрагменти римських амфор, які широко використовувалися для зберігання олії, вина та інших харчових продуктів», - додає Клаудіо Туніц.
Військовий табір був порівняно великим - площею понад 13 гектарів. Його захищали вражаючі укріплення, зокрема, вал, ширина якого сягала близько 25 метрів. Табір знаходився на пагорбі, займаючи стратегічне положення, приблизно за два кілометри від сучасного берега бухти Муджа.
Два менших форти прикривали головний табір з флангів. Один перебував на великій терасі на хребті Монтедоро, пануючи над річкою Розандра. Другий форт, на горі Грочана, контролював як бухту Муджа, так і дороги, які вели з затоки Трієста на територію сучасних Словенії та Хорватії.
Це перший римський військовий табір, відкритий на території сучасної Італії. Нововідкриті укріплення були, ймовірно, побудовані під час римських воїн проти народу, відомого як істри. У давнину вони контролювали Істрійський півострів. Завданням фортів також був захист від набігів істрів сусіднього міста Аквілея. Він був важливим пунктом у торгівлі вином, оливковою олією і рабами. Пізніше це місто стане одним з найбільших міст Римської імперії.
Римський історик Тіт Лівій описував істрів як безчесних піратів. За Лівією, в перший період конфлікту варвари здобули перемогу над двома легіонами Римської імперії і зайняли римський табір. Вони знайшли в таборі багато вина і сп'янелі. Це дозволило римлянам легко відбити табір.
Фрагменти кераміки в Сан Рокко датують пам'ятник періодом між кінцем III ст. до н. е. і першими десятиліттями II ст. до н. е. «Дослідження цих пам'яток буде дуже важливим для вивчення ранньої римської військової архітектури і походження римських військових таборів», - зазначає Федеріко Бернардіні.
Вік, розмір і розташування пам'ятника в Сан Рокко відповідають військовому табору, про який Лівій пише, що він був побудований в 178 р. до н. е. «[Це був] дуже важливий період на кордонах Римської республіки», - вважає Клаудіо Туніц.
Давні джерела наводять на думку про те, що римляни могли використовувати табір до тих пір, поки не був заснований Тергест. "Багато європейських міст походять від давньоримських військових фортів. Серед них Бонна або Бонн, Віндобона або Відень, Еборак або Йорк, Аргенторат або Страсбург ", - звертає увагу фізик.
Дослідники планують провести повномасштабні розкопки на місці нововідкритих таборів.
За матеріалами LceScience