Мозок здорових людей і мозок хворих на синдром Альцгеймера не відрізняються за вмістом різновидів вірусу герпесу.
Близько тридцяти років тому в зразках мозку людей з синдромом Альцгеймера виявили багато ДНК вірусу герпесу - спочатку це був вірус простого герпесу (HSV-1), а потім і інші його різновиди, HHV6A і HHV6B. Вірус герпеса після того, як потрапив в організм, часто надовго залишається в клітинах у сплячому вигляді, і зустріти його в мозку не така вже й новина. Однак у мозку хворих його виявилося набагато більше, ніж у мозку звичайних людей, і з тих пір вірус герпеса стали розглядати як один з факторів синдрому Альцгеймера.
Деякий час тому ми писали про те, які механізми тут можуть працювати: наприклад, виявилося, що нейрони у відповідь на вірусне вторгнення починають активно синтезувати білок, з якого утворюються токсичні молекулярні відкладення, характерні для хвороби Альцгеймера. Білок пригнічує вірусну інфекцію (а вірус герпесу може в деяких випадках спровокувати енцефаліт), але одночасно може стати причиною інших неприємностей.
Однак днями в журналі Neuron була опублікована стаття, в якій співробітники Національного інституту неврологічних хвороб та інсульту висловлюють сумнів у тому, що вірус герпесу взагалі може бути причетний до хвороби Альцгеймера. Дослідники взяли кілька сотень зразків мозку людей із синдромом і кілька сотень зразків мозку здорових людей і пошукали в них сліди вірусної РНК.
Присутність вірусної РНК говорила б про те, що вірус тією чи іншою мірою активний, що він намагається розмножуватися, для чого і синтезує свою РНК, на якій можна синтезувати білки, які, своєю чергою, сформують вірусну частинку. Але що стосується РНК вірусів герпесу, то не виявилося ніякої різниці між «хворими» зразками і «здоровими»; точно так само не було різниці в РНК вірусу Епштейна-Барр, якого теж часом розглядають, як фактор синдрому Альцгеймера.
Тоді дослідники спробували знайти не РНК, але вже ДНК вірусу, яка б вказувала на те, що вірус взагалі-то є, хоча і спить у господарському геномі. Але й за ДНК ніякої різниці між «альцгеймеричними» зразками мозку і «здоровими» зразками не виявилося.
Як пише портал The Scientist, прихильники вірусної гіпотези хвороби Альцгеймера вказують на низку інших робіт, в яких цю різницю все-таки вдавалося знайти, і пояснюють нові дані тим, що цього разу використовували не дуже чутливі методи, які не дозволяють виявити вірус у сплячій стадії. Інший аргумент проти полягає в тому, що вірус може бути активний на ранній стадії хвороби, а потім знову засинає, так що його стає складно виявити в зразках, узятих у померлих пацієнтів. (Правда, адже і в тих випадках, коли вірус знаходили в достатку, його теж шукали в посмертних зразках.)
З іншого боку, як кажуть «вірусні» скептики, якщо навіть між вірусом герпесу і синдромом Альцгеймера є зв'язок, то все одно важко зрозуміти, де причина, а де слідство. Адже може бути і так, що через хворобу вірусу легше проникнути в мозок і легше розмножуватися в ньому. Так чи інакше, історія з синдромом Альцгеймера і герпесом далека від завершення.
Тут можна згадати другу недавню роботу про вірус герпесу і розсіяний склероз: ми нещодавно писали, що зв'язок між вірусом і розсіяним склерозом довгий час не вдавалося прояснити тому, що дослідники не розрізняли два різновиди вірусу, HHV6A і HHV6B. Щоправда, у статті про синдром Альцгеймера сказано, що сліди HHV6A, HHV6B та інших різновидів вірусу шукали окремо.