Припущення про те що астероїд Оумуамуа може бути «водневим айсбергом» спростували результати моделювання поведінки водневого льоду в умовах космосу. Подібна теорія з'явилася після припущення про те що його траєкторія руху пов'язана з реактивним вигорянням водню з якого він складається.
Нагадаємо, що астероїд водневим айсбергом Оумуамуа є першим виявленим міжзоряним об'єктом, який перетнув Сонячну систему. Його відкрили 19 жовтня 2017 року. Спочатку його класифікували як астероїд, але пізніше з'ясувалося що він має негравітаційне прискорення, яке притаманне кометам. Присвоїти йому статус комети не вдалося через досить великий розмір і незвичайну витягнуту форму, що нагадує сигару.
На початку цього року група вчених припустила що астероїд складається з льоду молекулярного водню, який через зближення з Сонцем випаровувався і надавав йому реактивного прискорення. Для фахівців, які вирішили вивчити склад астероїда залишалося занадто багато неясного, тому що в нашій Сонячній системі подібних об'єктів немає. З'явилося припущення що «батьківщиною» астероїда може бути далека, приблизно в 17 тис світлових років від нас, молекулярна хмара (GMC) W51. Ця гіпотеза могла пояснити багато чого в Оумуамуа що вражало і дивувало наукове співтовариство - його незвичайна форма і негравітаційне прискорення.
Якщо слідувати загальноприйнятій теорії формування твердих тіл у космосі, утворення таких об'єктів починається через зіткнення і злипання невеликих частинок пилу з подальшим утворенням все більш великих частинок. З астероїдом ця теорія не працює. Вчені довели що в щільному газовому середовищі на поверхні астероїда швидко утворюється шар водню, який не дає частинкам злипатися в більш великі.
Так само фахівці вивчили фактори, які негативно впливають на водневий лід і ведуть до його руйнування. З можливих варіантів, таких як міжзоряне випромінювання, газ або космічна радіація, найбільш руйнівним виявилося світло зірок. Саме світло зірок викликає сублімацію водню. Цей висновок говорить про те, що якби астероїд Оумуамуа складався з водневого льоду, він просто не зміг би пролетіти 17 тис світлових років до нашої Сонячної системи, і був би зруйнований негативними факторами ще до виходу в міжзоряний простір.
Автори дослідження сподіваються що після повного введення в експлуатацію Обсерваторії імені Віри Рубін, їм вдасться розгадати загадку походження і складу астероїда.