Незвичайний камінь змінив уявлення істориків про рівень культурного розвитку первісних племен Східної Європи.
На півдні Псковської області при розкопках пам'ятника раннього залізного століття на городищі Анашкіно в шарі IV-I ст. до н. е. між двома гірниками поруч з майстернями з виробництва та обробки заліза знайдено плоский камінь (24 х 16 х 10 см) трохи витягнутої неправильної форми з трьома невеликими лунками посередині.
Відділ науково-технічної експертизи Державного Ермітажу виявив на поверхні каменя мідь, цинк, ртуть, золото і свинець. На дні і стінках першої лунки (2,5 х 2,5 см і глибиною 1,5 см) збереглися залишки речовини рудого кольору, що містить суміш залізоокисних сполук, жироподібних речовин і у великій кількості карбонату кальцію і гіпсу.
Дно і стінки другої лунки (2,3 х 2 см і глибиною 0,7см) покриті речовиною білого кольору, в якій виявлено підвищений вміст свинцю і в меншій кількості наявність хрому разом зі сполуками заліза.
У третій лунці (2,7 х 2 см і глибиною 1,2 см) на дні і стінках лежить тонкий шар світло-сірої речовини. Тут виявлено карбонат калію, багато подрібненої в порошок слюди (біотиту), сполуки міді, цинку і свинцю (є компонентами бронзових сплавів). Тут же знайдені окремі частинки золота і найдрібніші частинки високопробного срібла. У всіх лунках присутні з'єднання заліза.
На верхній площині каменю залишилися сліди характерні для поверхонь точильних і шліфувальних каменів.
Все це говорить про технологічні операції, що проводилися на камені: вороненні, пайку, литті, гарячій емалі, чорненні та наводці. Швидше за все, він використовувався для нанесення золотого і срібного орнаменту на вироби з бронзи, латуні, заліза та інших металів, а також для виробництва або ремонту виробів зі скла. Знайдений предмет (універсальне пристосування для обробки і ремонту ювелірних виробів) - яскраве свідчення високого рівня виробничих технологій у Верхньому Підвині в кінці I тис. до н. е. Вченим вже давно відомо про наявність на цій території виробництва за численними знахідками льячок, тиглів і ливарних форм, але про більш складні техніки металообробки розмова не заходила.
Камінь з лунками з городища Анашкіно змусив вчених змінити уявлення про виробничу справу і схему розвитку культури Східної Європи. Так, малорозвинені первісні племена з бідною матеріальною культурою перетворилися в очах істориків на суспільство, що знаходиться на досить високому для свого часу щаблі розвитку.