Вовки співпрацюють один з одним краще, ніж собаки.
Вважається, що при одомашнюванні людина завжди вибирала таких тварин, з якими простіше спілкуватися, у яких більш розвинені соціальні навички. Наприклад, стародавній мисливець з двох цуценят вибирав того, який буде не просто добре шукати здобич - пес повинен був добре розуміти господаря. У зв'язку з цим зазвичай кажуть, що домашні тварини на відміну від диких «аналогів» більш соціалізовані, а дикі - наприклад, якісь вовки - навпаки, більшою мірою одинаки, навіть якщо час від часу об'єднуються в зграї.
Однак, якщо глибше проаналізувати поведінку тих же собак і вовків, то ми виявимо, що в сенсі соціального життя вовки в дечому собак перевершують. Пси набагато гірше знаходять взаєморозуміння один з одним, і зграї дворняг не повинні вводити нас в оману: складну спільну поведінку вони освоїти не можуть. Зайве підтвердження тому - експерименти дослідників з Віденського університету з вовками і собаками, яких тримали в спеціальному дослідницькому центрі в Ернстбрунні. Ті й інші жили в полудиких умовах, тобто їм надавали медичну допомогу, якщо було потрібно, навчали якимось командам, але в цілому з людьми вони спілкувалися не дуже тісно.
Вовків і собак змушували пройти досить простий тест на кооперативну поведінку: на піднос клали їжу, і щоб її дістати, потрібно було потягнути за дві мотузки, причому потягнути потрібно було одночасно - тобто потрібно було домовитися з напарником. У статті в PNAS автори пишуть, що вовки частіше, ніж собаки, діяли разом - тобто разом брали мотузки і тягнули, щоб дістати їжу. І з собаками, і з вовками виконали більше чотирьохсот тестів, і вовки об'єднували зусилля в ста випадках, собаки ж - всього в двох.
Відомо, що собаки, якщо їм дати одну їжу на двох, вважатимуть за краще почекати своєї черги, щоб не вплутуватися в конфлікт. Вовки в такій же ситуації рідко чекають, коли наїсться інший, однак, незважаючи на з'ясування стосунків, вовки часто їдять разом. Тобто їх, так би мовити, готовність до дискусії одночасно означає, що проблему можна вирішити - собаки ж воліють зробити вигляд, що проблеми немає. Тому, як пише портал Science, коли потрібно виробити якусь спільну тактику, вовкам це вдається простіше.
Втім, не варто говорити, ніби у собак з соціальними навичками справи йдуть гірше, ніж у вовків, просто в процесі одомашнення собаки звернули свою здатність до комунікації на людей - адже спілкування з людьми стало більш важливим, ніж спілкування один з одним. Подібні зміни відбулися і з іншими когнітивними здібностями: ми вже якось писали про те, що опиняючись у важкій ситуації, собаки воліють звернутися за допомогою до людини замість того, щоб намагатися самим вирішити проблему.