Будь-який соціальний контакт, пов'язаний зі слиною, означає для дітей особливо близькі стосунки.
За якими ознаками можна оцінити довіру між людьми? Якщо не прислухатися до розмов, залишається мова тіла і міміка: обійми, посмішки, поплескування по спині, рукостискання тощо. При цьому у знаків особливої близькості є щось спільне - слина. Тому що тільки дуже близькій людині ми дозволимо себе поцілувати і тільки дуже близькій людині дозволимо лизнути власне морозиво. (Звичайно, подекуди поширені адміністративно-ритуальні поцілунки, але їх ми зараз в розрахунок не беремо.)
Немовлята цей критерій усвідомлюють повною мірою: для них найбільш близькі стосунки скріплюються слиною. Психологи з Массачусетського технологічного інституту поставили експеримент з дітьми віком 8-10 або 16-18 місяців, в якому дітям показували відео з лялькою-дитиною і дорослими людьми. На одному відео жінка ділилася з лялькою апельсином, який їла сама, на іншому відео вже інша жінка грала з лялькою в м'яч, нарешті, на третьому відео в кадрі була та ж лялька і обидві жінки разом, тільки лялька тепер плакала. Передбачалося, що одна з жінок повинна підійти до ляльки і втішити її. Втішити повинна була та, з ким у ляльки були більш близькі стосунки. За поглядом дітей можна було зрозуміти, від кого вони чекають таких дій - і виявилося, що діти уважніше дивляться на ту жінку, яка розділила з лялькою їжу, а не на ту, яка гралася в м'яч.
В іншому експерименті все було ще більш явно. Тепер на відео було дві ляльки і одна доросла тітка: вона засунула палець собі в рот, а потім поклала той же палець в рот однієї з ляльок. З іншою лялькою все було інакше: жінка доторкнулася до свого лоба, а потім до лоба ляльки. Потім настала черга жінці зобразити страждання, і поки вона страждала, діти дивилися переважно на ту ляльку, з якою вона обмінялася слиною - саме ця лялька повинна була її втішити.
Діти 5-7 років теж сприймають обмін слиною як знак особливої близькості. Їм показували дорослих, які відкушують від їжі шматок і віддають решту іншого, або ж користуються спільним посудом - і діти припускали, що ці люди, швидше за все, з однієї сім'ї. Якщо ж дорослі ділили їжу, скажімо так, не ротом, а руками (тобто розламували на шматки) або грали одними і тими ж іграшками, то тут у дітей виникали сумніви - для них ці люди могли бути просто друзями хоча і сімейний варіант теж залишався. Загалом, як йдеться у статті в Science, для дітей будь-який соціальний контакт, пов'язаний так чи інакше з передачею слини, означає особливо близькі, особливо довірчі відносини.
Правда, тут на думку приходить ще один контакт зі слиною - коли один в одного плюють, причому не метафорично, а по-справжньому. Бачити це на власні очі доводиться рідко, але в будь-якому випадку зрозуміло, що плювок є сильна образа. Було б цікаво дізнатися, що з цього приводу думають діти.