При нестачі глибокого сну в мозку накопичується токсичне молекулярне сміття.
Відомо, що люди з хворобою Альцгеймера погано сплять, проте довгий час нейробіологи не були цілком впевнені, що тут причина, а що - наслідок. Останнім часом з'являється все більше даних на користь того, що поганий сон і хвороба Альцгеймера взаємно обумовлюють один одного: з одного боку, загибель нейронів порушує механізми сну, з іншого - якщо у людини проблеми зі сном, це помітно підвищує ймовірність нейродегенеративних процесів.
Як відомо, синдром Альцгеймера, а також синдром Паркінсона та інші подібні захворювання виникають тому, що в нейронах з'являються токсичні білкові комплекси, які гублять клітини і формують масивні відкладення прямо в нервовій тканині. Дослідники з Вашингтонського університету в Сент-Луїсі пишуть у журналі Brain, що навіть однієї ночі неспокійного сну достатньо, щоб у нервових клітинах почали накопичуватися альцгеймеричні білки.
Девід Холцмен (David Holtzman) і його колеги запросили взяти участь в експерименті сімнадцять осіб у віці від 35 до 65 років без будь-яких розладів сну. Вони двічі спали в лабораторії, один раз - як зазвичай, а вдруге їм через навушники давали звуковий сигнал в той момент, коли мозок був готовий зануритися в глибокий сон. Звук не будив, але глибокий, повільний сон через нього скасовувався.
На ранок після того, як добровольцям влаштовували неглибокий сон, у них брали на аналіз спинномозкову рідину, і виявилося, що однієї ночі неспокійного сну достатньо, щоб у спинномозковій рідині підвищився рівень бета-амілоїду - одного з білків, характерних для хвороби Альцгеймера. Кількість іншого білка, так званого тау-білка, за одну ніч не змінювалася, проте автори роботи відзначають, що у тих, у кого за тиждень перед експериментом видалося кілька неспокійних ночей, рівень тау був більшим.
І бета-амілоїд, і тау-білок синтезуються і в нормальному, здоровому мозку, але їх потрібно своєчасно видаляти. Через неспокійний сон мозок засмічується - наскільки це небезпечно в клінічному сенсі, поки неясно, але в будь-якому випадку, чим менше сміття, тим краще. Тут можна згадати, що не так давно вдалося в мозку виявити власну сміттєзбиральну систему, яку назвали глімфатичною, і яка включається якраз уві сні.
Можливо, що накопичення небезпечних білків пов'язане з тим, що глімфатична система найбільш ефективно працює саме під час глибоких, повільних фаз сну; втім, так це чи не так, потрібно буде підтверджувати додатковими експериментами.