Щоб отримати поживні речовини з каменю, рослини розчиняють його сумішшю кислот.
Іноді ми дивимося на якісь трави і кущі, що ростуть прямо на голих каменях, і дивуємося, яким їм це вдається: ґрунту під ними немає, звідки ж вони беруть поживні речовини? А ось прямо з каменів і беруть.
Дослідники з Державного університету Кампінаса та Університету Західної Австралії вивчали бразильські «кам'яні луги» - території, де рослини ростуть на каменях і скелях. Такі луки займають всього 1% території країни, але при цьому вони демонструють рідкісне розмаїття видів - тут можна знайти близько 5000 видів рослин.
Дослідники вибрали два трав'янистих види з сімейства Веллозієвих, що ростуть на кварцитових скельних породах. Рослини доводилося в буквальному сенсі вирубувати за допомогою молотків і зубил - коріння йшло в каміння на 10 см і глибше.
Коли коріння розглянули під мікроскопом, то побачили, що поруч із кінчиками коріння є зони, надзвичайно густо посаджені тоненькими волосинами - настільки густо, що коріння здавалося волосатим. Хімічний аналіз показав, що коріння обох видів виділяють яблучну кислоту і лимонну кислоту - виділяють, швидше за все, саме через ці волосини. Кислота розчиняє скелі, даючи рослинам необхідні фосфати, і заодно прокладаючи шлях корінням у каменях. У статті в Functional Ecology особливо уточнюється, що рослини не використовували природні щілини в кам'яній породі, а саме що самі витравлювали місце під кореневу систему.
Як пише портал ScienceNews, кварцитові породи - одні з найбідніших фосфором: на один грам припадає всього 0,14 міліграм фосфорних сполук. Але, мабуть, кислотне коріння працює досить ефективно, раз цим двом видам вдається виживати на кварцитах. Можливо, що й інші представники Веллозієвих - а також і інших груп рослин, які вміють виживати на каменях - використовують те саме ноу-хау.
Взагалі кажучи, кислотний видобуток поживних речовин - не така вже й велика новина: є осоки, які теж через кореневі волоски виділяють кислоту, щоб отримати фосфати. Але ці осоки ростуть просто на дуже бідних піщаних грунтах, і кислотою вони діють на пісок. Веллозієві з Бразилії пішли більш радикальним шляхом, почавши їсти голі скелі.