Концентруючи увагу іноземною мовою, ми запам'ятовуємо більше слів, але зате гірше засвоюємо його граматику.
Відомо, що дорослим буває набагато важче вивчити іноземну мову, ніж дітям. Однією з причин вважається, що діти вчать його - а точніше, їх змушують вчити - з великою ретельністю, тоді як у дорослих постійно знаходяться якісь сторонні справи і турботи. Та й взагалі, дорослі можуть просто лінуватися, і ніхто нічого їм не скаже. Однак дослідники з Массачусетського технологічного інституту вважають, що дорослі відчувають труднощі з іноземними мовами не тому, що намагаються занадто мало, а тому, що намагаються занадто старанно.
В експериментах Емі Фінн (Amy S. Finn) і її колег брали участь кілька десятків людей, яких попросили протягом 10 хвилин послухати слова і фрази штучною мовою. Словник цієї мови включав дев'ять двоскладових слів, і всі слова за звуковою структурою ділилися на три групи. У записі слова йшли групами без перерви, тобто відразу після слів групи А починалися слова групи І, а потім слова групи С. Поки людина слухала «іноземну мову», її відволікали на колірний ребус, щоб він не міг повністю сконцентруватися незнайомою мовою.
В іншому варіанті досвіду умови були іншими: третина добровольців повинна була по можливості запам'ятати почуті слова, третина - розрізнити різні групи слів (А, В і С) за звучанням, нарешті, в останній групі учасники експерименту повинні були зрозуміти, як саме формуються групи слів, тобто сформулювати граматичне правило. У другому досвіді нікого не відволікали, більше того, людину просили подавати сигнал, якщо раптом їй здавалося, що вона, нарешті, запам'ятала якесь слово або знайшла щось спільне серед декількох слів - так можна було бути впевненим, що учасники експерименту всю свою увагу приділять мовному завданню. Після перевірочного тесту результати тих, хто намагався виконати конкретне мовне завдання, порівнювали з тими, кому ніяких завдань не ставили і які одночасно з прослуховуванням слів вирішували колірну головоломку.
Як пишуть автори роботи в PLoS ONE, концентрація на матеріалі допомагала запам'ятати словник, але заважала зрозуміти граматику. Групи з другого експерименту порівнювали з групою з першого експерименту, яку, як було сказано вище, відволікали під час мовної вправи. Ті, кому говорили просто вивчити слова, вивчали на 20% більше. Навпаки, ті, кому потрібно було зрозуміти граматичне правило, показували на 20% найгірший результат, якщо повністю концентрувалися на завданні.
Насправді, психологи і лінгвісти з 90-х років XX століття обговорюють гіпотезу, яка пояснює невдачі дорослих в іноземних мовах занадто розвиненою (порівняно з дітьми) префронтальною корою мозку. Розвинений мозок вимагає занадто багато інформації для аналізу, намагається врахувати всі нюанси зовнішнього стимулу, поточного завдання, а при вивченні іноземної мови це не завжди добре. Гіпотеза стала досить популярною, проте експериментальних підтверджень їй не було - до цього дня.
Можна сказати, що отримані результати, принаймні, непрямим чином гіпотезу підтверджують: повна концентрація на завданні, «спроба врахувати всі дані» дійсно не завжди допомагає зрозуміти іншу мову. Емі Фінн з колегами вважають, що різні аспекти мови обробляються різними відділами пам'яті, і для певних її різновидів цілеспрямовані свідомі спроби запам'ятати щось тільки шкодять. Можливо, що приступаючи до граматики, нам не потрібно повністю на ній зациклюватися, а, подібно дітям, періодично на щось відволікатися або взагалі займатися нею паралельно з якимись іншими справами.
Однак самі дослідники закликають не робити поспішних навчально-методичних висновків з отриманих даних - якщо просто задатися метою частіше відпочивати при вивченні іноземної мови, можна легко скотитися в банальну лінь.