Запальний імунний білок тимчасово коригує роботу нейронів в аутистичному мозку.
Інфекція під час вагітності може погано подіяти на мозок дитини, що розвивається. Кілька років тому в ході масштабного дослідження в Данії вдалося з'ясувати, що у жінок, які хворіли під час вагітності якоюсь сильною інфекційною хворобою (будь то грип, вірусний гастроентерит або, наприклад, інфекція сечостатевих шляхів), народжувалися діти, у яких з високою ймовірністю розвивався аутизм. (Хоча сама по собі частка аутистичних дітей була невелика.)
Якщо інфекція траплялася в перший триместр вагітності, то ймовірність аутизму у дитини зростала втричі, якщо в другий триместр - то в 1,5 рази. Про те, які механізми тут спрацьовують, ми вже писали: у 2016 році в Science виходила стаття з описом експериментів над вагітними мишами, у яких провокували запалення. Запальні сигнальні білки, що виділяються імунними клітинами, проникали в мозок мишат і порушували укладання шарів нервових клітин в півкулях мозку. У результаті у мишат після народження в поведінці проявлялися аутистичні ознаки - вони менше спілкувалися з іншими і були схильні до безглуздо повторюваних дій.
І ось зараз ті ж дослідники з Массачусетського технологічного інституту, які писали, як запалення підвищує ризик аутизму, опублікували іншу статтю про те, коли запалення, навпаки, пригнічує аутизм. Дійсно, медична статистика говорить про те, що коли у дітей з розладами аутистичного спектру трапляється інфекція з температурою та іншими ознаками запалення, аутизм у них ніби слабшає. Щоб зрозуміти, що тут відбувається, знову взяли мишей, які після материнського запалення почали вести себе подібно аутистам, і ввели їм фрагменти клітинних стінок бактерій. Мишей кидало в жар, але при цьому їхні соціальні навички тимчасово поліпшувалися: вони проявляли більше інтересу до інших мишей, і спілкування протікало більш-менш нормально.
При запаленні, яке починалося з приводу бактеріальних фрагментів, у мишей підвищувався рівень інтерлейкіна-17а (IL-17a) - сигнального імунного білка, який разом з іншими схожими інтерлейкінами допомагає координувати запальну реакцію. У статті в Nature йдеться, що IL-17a діяв на нейрони певної ділянки соматосенсорної кори, і це була та ж ділянка, яка у аутичних мишей страждала від материнського запалення під час ембріонального розвитку. Справа була саме в білці IL-17a, тому що просто підвищення температура тіла на симптоми аутизму ніяк не впливало, і якщо у мишей якось блокували взаємодію IL-17a з нейронами, то миші залишалися такими ж аутичними, якими і були.
Але, можливо, IL-17a послаблює аутизм тільки у тих мишей, які стали такими через материнське запалення? Щоб перевірити це, дослідники поставили досліди з мишами, у яких аутистична поведінка виникла через те, що у них вимикали ті чи інші гени, пов'язані з аутизмом. Коли їм вводили IL-17a, симптоми аутизму слабші. В цілому можна зробити висновок, що, по-перше, щоб послабити аутизм, потрібно не запалення взагалі, а конкретна сигнальна молекула IL-17a, і, по-друге, що сигнальна молекула IL-17a послаблює аутистичні симптоми незалежно від того, з якої саме причини вони виникли - через запалення у матері під час вагітності, або через мутацію в одному гені, або через мутацію в іншому гені тощо.
Рівень IL-17a не завжди підвищується при інфекції, тому і не у всіх дітей з аутизмом його симптоми слабшають при інфекційному запаленні. З іншого боку, раз IL-17a здатний коригувати роботу нейронів мозку, то, можливо, на його основі можна створити якісь ліки, які хоча б трохи зменшували тяжкість аутистичних симптомів.