Реакція первинних зорових аналізаторів у корі нашого мозку залежить від того, що саме ми чуємо.
Ми знаємо, що кора мозку спеціалізована: в ній є зорові ділянки, є зони, що аналізують слухову інформацію, є ті, які відповідають за мову тощо. І є аналітичні центри, які пов'язують воєдино різнорідні дані. Але, говорячи про спеціалізацію кори, слід розуміти, що спеціалізація ця не абсолютна, і різні ділянки кори можуть приймати інформацію, яка їх ніби зовсім не стосується.
Наприклад, нейробіологи з Університету Глазго виявили, що зорова кора сприймає слухові сигнали, призначені, за ідеєю, для слухової. Експеримент виглядав так: десяти добровольцям зав'язували очі і давали послухати звуки трьох різних типів - пташину пісню, шум натовпу і шум машин на дорозі. Одночасно за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ) спостерігали за активністю мозку. І ось виявилося, що первинна зорова кора реагує на звуки, причому її реакція залежить від характеру звуку.
В іншому експерименті вдалося показати, що навіть уявні образи, без будь-якої зовнішньої зорової або слухової стимуляції, можуть викликати активність первинної зорової кори. Результати досліджень опубліковані в журналі Current Biology.
Автори роботи вважають, що передача слухової інформації в зорову кору має велике адаптивне значення: якщо індивідуум чує поблизу хижака, то мозок готується розпізнати його джерело, і в потоці зорових образів в першу чергу буде помічений той, який вказує на небезпеку. Про існування зв'язків між слуховою і зоровою корою біологи знали давно, проте досі не було достатньо достовірних свідчень, що ці зв'язки допомагають зоровій корі «чути».
Взагалі кажучи, схожі випадки дивного розподілу інформації між спеціалізованими ділянками в мозку нейробіологи спостерігали і раніше. Наприклад, експерименти на глухих кішках показали, що деякі області слухової кори у них обробляють зорову інформацію (тут, правда, варто підкреслити, що тварини були глухими від народження). З іншого боку, минулого року дослідники з Медичного центру Університету Дьюка з'ясували, що соматосенсорна кора у мавп може відповідати на зорові сигнали.
А нейробіологи з Каліфорнійського університету в Берклі виявили, що кора мозку взагалі може змінювати свої функції залежно від поточного завдання. Тобто, наприклад якщо нам потрібно знайти якусь річ, то в пошуку і розпізнаванні об'єктів бере участь не тільки зорова кора, а й області, що відповідають за абстрактне мислення, довготривале планування та інші вищі когнітивні функції.
Зрозуміло, це не означає, що нам тепер потрібно забути про спеціалізацію кори мозку, зрештою, клінічні дослідження говорять про те, що різні її ділянки виконують переважно якесь своє завдання. Однак не варто також перебільшувати їх ізольованість один від одного і недооцінювати інформаційно-функціональну гнучкість будь-яких, навіть дуже спеціалізованих, ділянок кори.