Пара ХХ змушує організм поглинати більше жиру і підвищує шанси атеросклерозу.
Ішемічна хвороба серця виникає через те, що серцевий м'яз отримує мало кисню, а мало кисню він отримує через звуження коронарних судин. Ну, а судини звужуються через атеросклеротичні бляшки. Ці бляшки влаштовані досить складно, там є і ліпіди, і сполучні білки, і імунні клітини. Але все ж одна з головних причин появи атеросклеротичних наростів у судинах - це підвищений рівень ліпідів у крові, і в першу чергу холестерину у вигляді ліпопротеїнів низької щільності («поганого холестерину»).
Рівень ліпідів у крові, а значить, і шанси заробити ішемічну хворобу серця залежать не тільки від того, як ми харчуємося, але також і від інших, найрізноманітніших факторів. Наприклад, відомо, що у жінок ішемічна хвороба проявляється сильніше, ніж у чоловіків, і вмирають жінки від неї в середньому частіше. Але притому з'являється вона у жінок приблизно на 10 років пізніше, ніж у чоловіків. Вважається, що жінок від серцево-судинних проблем захищають статеві гормони естрогени і прогестерон, рівень яких різко падає після настання менопаузи - тому проблеми з серцем у жінок і настають пізніше.
Водночас у жінок працює потужний фактор, що притягує жир - це їхні Х-хромосоми. Дослідники з Університету Кентуккі і Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі в експериментах на мишах зуміли побачити вплив Х-хромосом на жировий обмін незалежно від впливу гормонів, тобто вдалося встановити, де ми бачимо ефект від статевих хромосом, а де - від естрогенів і прогестерону. (Це вийшло завдяки різноманітним методичним хитрощам: наприклад, автори роботи створювали мишей, які по гормонах і по залізах були самцями, але у яких замість XY були XX.) У статті в Nature Communications говориться, що хромосомна пара ХХ більшою мірою, ніж XY, збільшують шанси атеросклерозу. Через ХХ у кишківнику синтезувалося більше білків, які допомагають всмоктувати жири, і в крові з'являлося більше ліпідних частинок, які стають сировиною для атеросклеротичних бляшок; мабуть, більше жиру синтезується і в печінці.
У тому, що самки налаштовані на більший жир, є свій сенс: їм потрібно виношувати потомство, а жир - це прекрасне джерело енергії, яке до того ж легко можна запасти впрок. І до пори до часу у самок працює гормональний захист, який не дає їх жиру звернутися проти самого організму. Але з менопаузою, як було сказано вище, гормональний захист припиняється, і притягуваний Х-хромосомами жир починає відверто шкодити.
Правда, самі автори роботи кажуть, що тут все може бути дещо по-іншому: що справа не в тому, що друга Х-хромосома додає самкам жиру, а в тому, що у самців їх «ігрек» активно захищає їх від жирових надлишків. (Так цілком може бути, оскільки вважається, що у самок другий «ікс» мовчить, тобто гени другої Х-хромосоми повністю або здебільшого неактивні.) Що саме тут відбувається, стане зрозуміло тільки після того, як дослідники більш детально вивчать вплив конкретних генів на жировий обмін.
За матеріалами MedicalXpress.