Виявляється, ми часто зустрічаємося з вуглецевими наноструктурами в буденному житті. При цьому, як показали дослідження американських вчених, деякі наночастинки, наприклад, вуглецеві нанотрубки, можуть становити ризик для здоров'я
Ці нанооб'єкти завжди виникають при каталітичному розкладанні газоподібних вуглеводнів, але як виявилося, і при звичайному горінні метану (а значить, природного газу, що подається в наші будинки) утворюється безліч вуглецевих нанотрубок і нанокристалічних частинок. Більш того, отримано свідоцтво їх присутності в атмосферних аерозолях.
В експерименті американських вчених метан подавали з пальника зі швидкістю потоків метану і повітря, що забезпечують стабільне ламінарне синє полум'я. Продукти горіння збирали на відстані одного метра від центру полум'я. Крім того, були взяті проби аерозолів повітря поблизу жвавої дорожньої траси в Х'юстоні. І ті, і інші зразки потім аналізували за допомогою електронного мікроскопа. Всі вони містили вуглецеві нанокристалічні поліедри та інші фуллереноподібні «наноформи», суміші поліедрів і багатостінних вуглецевих нанотрубок, а також агрегати багатостінних нанотрубок діаметром від 10 до 20 нм
! «Свіжі» зразки, взяті поблизу доріг, також містили агрегати вуглецевих нанотрубок та інших вуглецевих нанокристалічних форм (змішаних з нанокристалами оксиду кремнію).
Переконавшись у поширеності вуглецевих нанооб'єктів у сьогоднішньому побуті, автори вирішили аналогічним чином вивчити 10000-річний лід з Гренландії. Як читач вже, звичайно, здогадався, там теж виявилися вуглецеві нанотрубки. Це означає, що вуглецеві нанотрубки і нанокристали виникали в атмосфері природним шляхом, щонайменше, протягом 10000 років і продовжують впроваджуватися в атмосферу в наш час
. Утворення вуглецевих нанооб'єктів при горінні метану призводить до роздумів про те, як впливають такі емісії наночастинок з природного газу на здоров'я і навколишнє середовище (уявімо собі газові плити і нагрівачі в будинках, промислові процеси, що використовують спалювання тощо). Як показано в огляді двадцяти семи токсикологічних досліджень, проведених у різних країнах, ультратонкі частинки можуть проникати в тіло через шкіру, при вдиханні і з їжею, призводячи до токсичних реакцій
. При підведенні підсумків симпозіуму з нанотехнологій і питань навколишнього середовища, організованого Американським хімічним суспільством, на питання про безпеку наноматеріалів було заявлено, що «перші результати дозволяють припустити, що деякі наночастинки, наприклад, вуглецеві нанотрубки, можуть представляти ризик для здоров'я
».