При порушеннях сну наш мозковий емоційний центр занадто активно реагує на неприємні події.
Ми часто чуємо про те, що сон необхідний для правильної роботи пам'яті, що саме під час сну інформація з короткочасного сховища мозку переходить в довготривалий архів. Але пам'ять - це не тільки голі відомості і події, це ще й емоції; свої спогади ми часто ділимо на погані і хороші. І тут теж не обходиться без сну: вважається, що він допомагає відрегулювати емоції, які ми відчули з того чи іншого приводу, і що тут особливу роль відіграє його швидка фаза, або REM-сон.
Одним з головних емоційних нервових центрів служить мигдалевидне тіло, або амігдала (хоча справедливості заради варто уточнити, що займається амігдала не одними тільки емоціями). Дослідники з Королівської академії наук і мистецтв Нідерландів та Амстердамського вільного університету описують в Current Biology, як наші негативні емоції залежать від того, як ми спимо.
Зазвичай у подібних експериментах показують якісь лякаючі речі, на зразок змій, зброї тощо. Але тут все було інакше: людину просили заспівати щось у караоке - але тільки власного голосу співаючий не чув. Коли йому потім давали послухати те, що він наспівав, це викликало найсильніший сором (професійних музикантів серед добровольців не було), а при скануванні мозку в магнітно-резонансному томографі можна було бачити підвищену активність в мигдалевидному тілі.
Потім учасники експерименту укладалися спати на ніч прямо в лабораторії. Деякі з них в тій чи іншій мірі страждали від безсоння, що було видно по супутній електроенцефалограмі: мозок постійно прокидався під час швидкої фази сну, і число таких пробуджень могло досягати більш ніж двох десятків за годину. Наступного дня потрібно було знову послухати власний спів, і тут виявилося, що у тих, хто погано спав, «центр емоцій» - мигдалевидне тіло - сильніше реагувало на це, ніж у тих, хто спав добре. Тобто хороший швидкий сон допомагав впоратися зі соромом.
Сплячий мозок перевіряє наші емоції по відношенню до того, що з нами нещодавно сталося. Як кажуть автори роботи, якщо якась подія з пізнього розгляду не здається такою вже важливою, якщо мова не йде про життя і смерть, то емоції щодо неї вщухають - в нейронних ланцюгах, які їх обслуговують, слабшають міжнейронні зв'язки і сигнал біжить по них гірше.
Але щоб трапилася емоційна переоцінка, швидкий сон не повинен перериватися. Дослідники вважають, що при перериваному швидкому сні сильно підвищується рівень нейромедіатора норадреналіну, який і підтримує емоційні ланцюги в робочому стані.
Правда, варто відзначити, що всі ці міркування вимагають нових перевірок. По-перше, в експерименті брало участь не дуже багато людей, всього близько трьох десятків людей. По-друге, залишається неясним, як активність мигдалевидного тіла пов'язана зі швидким сном.
З одного боку, може бути так, як було описано вище: порушення сну позначаються на роботі амігдали. З іншого боку, все може бути навпаки: через якісь аномалії в амігдалі людина погано спить. (А значить, говорити так, як ми говоримо, що «Швидкий сон допомагає впоратися зі соромом», не цілком коректно.)
Але так чи інакше, нові результати допомагають краще зрозуміти, в чому може бути причина деяких психоневрологічних розладів, що супроводжуються проблемами з емоціями.
За матеріалами The Scientist.