Це вдалося встановити за останками коней IV століття до н. е.
Група дослідників під керівництвом Юе Лі і Цзянь Ма з Північно-Західного університету в китайському Сіані проаналізувала вісім практично цілих скелетів коней віком приблизно 2400 років. Вони були знайдені при розкопках некрополей Шиженьцзигоу і Сігоу в Сицзяні на північному заході Китаю. У скелетів коней були кісткові зміни в тих відділах хребта, які зазвичай найбільше відчувають навантаження від вершника.
Крім того, шість із семи досліджених черепів мали яскраво виражені борозни на кістках носа. Така патологія з'являється через надмірну роботу певних м'язів, викликану важким диханням. А воно, в свою чергу, вказує на напружену роботу коня. Чим борозня глибше, тим інтенсивніше працював кінь протягом життя.
Ще одне свідчення - сліди на нижніх других премолярах, тобто, тих зубах, які контактують з удилами. Такі позначини могли залишитися від дуже різких ривків вузди вершником.
Всі разом ці аномалії кісток і зубів - приклади того, що відбувається з кіньми при верховій їзді. На додаток автори дослідження наводять дані вивчення кісток похованих у цьому ж могильнику чоловіків. Аномалії багатьох останків характерні для вершників.
Наприклад, викривлення діафіза стегнової кістки може відбутися при частих заняттях верховою їздою в дитинстві. Фасетка на шийці стегна, яку фахівці називають квасеткою Пуар'є - це відповідь людського організму на біомеханічний стрес. Ці зміни, як вважається, утворюються під впливом багаторічної верхової їзди, як результат дій, пов'язаних з регулярним згинанням і відведенням стегна.
Дуже розвинений великий вертел стегнової кістки вказує на сильні привідні м'язи, що зазвичай буває у вершників. Подібні аномалії в набагато меншій мірі спостерігалися на останках людей тієї ж епохи з долини річки Хуанхе, де знаходилися стародавні китайські царства. Не оминув стародавніх людей Синцзяна, похованих у Шиженьцзигоу, і справжній бич сучасних наїзників - остеоартрит.
Поховання в Шиженьцзигоу і Сігоу були датовані приблизно 350 роком до н. е. У Китаї епоха з V століття до н. е. до 221 року до н. е. (коли Цинь Шихуанді об'єднав весь Китай під своєю владою) називається Періодом Воєнних царств. Вважається, що в цей час коні використовувалися частіше як упряжна худоба, і у військових діях брали участь колісниці, а не кінні вершники. Останні з'явилися в китайській армії за часів Цинь Шихуанді. Його знаменита Теракотова армія разом з колісницями включає і кінників з кіньми.
Верхова їзда викликала радикальні зміни в китайській цивілізації. Ці зміни торкнулися як людської мобільності, так і торгівлі та військових дій. Можливо, саме цей регіон зіграв важливу роль у первісному поширенні практики верхової їзди від кочівників Алтаю до центру перших осідлих держав Китаю. Однак поява і поширення наїзництва в Китаї - питання практично невивчене. І це дослідження, на думку авторів, надає важливі докази цієї практики на північному заході Китаю майже дві з половиною тисячі років тому.