Дрібні ссавці кінця крейдяного періоду жили невеликими соціальними групами.
Перші ссавці були дрібними мишеподібними істотами, що плуталися під ногами у динозаврів. Тим не менш, вже на зорі своєї історії звірі цілком розуміли переваги соціального життя. Співробітники Вашингтонського університету в Сіетлі відновили за останками спосіб життя Filikomys primaevus - дрібного ссавця з вимерлого загону Багатобугірчастих.
Багато кісток F. primaevus виявили при розкопках у відомому палеонтологічному місці під назвою «Яєчна гора» в західній частині штату Монтана. Тут було багато динозаврових гніздів, і досі тут знаходять залишки зовсім маленьких дитинчат динозаврів, які навряд чи навіть вміли ходити. Неподалік від динозаврових гніздів вдалося розкопати останки F. primaevus, які належали щонайменше 22 особинам. Ці F. primaevus жили близько 75,5 млн років тому, якраз під час розквіту давніх плазунів.
Останки звірів знаходили не поодинці, а по двоє - по п'ятеро; близько тринадцяти особин були знайдені на площі 30 м2 в одному шарі породи. Будова їхнього скелета говорить про те, що вони жили в норах, які самі рили. У їхніх групах були кістки кількох дорослих особин молодші і старші. Звідси можна зробити висновок, що ці групи - не просто сім'ї з батьками і дитинчата, що F. primaevus були істинно соціальними тваринами, подібно до левів, слонів, мавп або землекопів (хоча навряд чи ми зуміємо дізнатися подробиці їх соціального життя - яка у них була ієрархія, поділ праці тощо).
Раніше вважалося, що соціальність у звірів почала прокидатися після того, як динозаври вимерли. Однак, очевидно, це сталося раніше. Соціальні навички підвищують шанси вижити, що особливо до речі, якщо виживати доводиться під ногами у динозаврів.
Результати дослідження опубліковані в Nature Ecology & Evolution.