У кожному нюшливому нейроні працює один-єдиний нюшливий ген, поки інші перебувають у молекулярному архіві.

Паразити всього за кілька років пристосувалися до тих птахів, на яких їм доводилося жити.

Пластик, що опиняється в морі, не обов'язково дрейфує в товщі води - значна його частина у вигляді мікрочастинок осідає на морському дні і коралових рифах.

Клітини печінки, пересаджені в жирову тканину, намагаються стати справжньою печінкою.